- Пн - Пт 09:00 - 18:00
- 096 283-90-84
- 093 783-06-73
- office@urlight.com.ua
Снятие ареста с имущества
Лишение родительских прав: процедура и последствия
06.09.2025
Снятие ареста с имущества в исполнительном и уголовном производстве
Арешт майна – це передбачений законом захід обмеження прав власника майна, який застосовується в рамках виконавчого провадження або кримінальної справи та полягає в забороні розпоряджатися та/або користуватися майном. У цій статті ви дізнаєтесь про підстави, порядок та особливості зняття арешту з майна.
Як правило, зняття арешту з майна полягає у вчиненні активних дій: звернення із відповідною заявою, оскарження дій посадової особи, звернення до суду з позовної заявою тощо. Особливості зняття арешту з майна передусім залежать від підстав та способу накладення арешту. Розрізняють два види арешту майна:
1) Арешт, накладений у виконавчому провадженні.
2) Арешт, накладений у кримінальному провадженні.
Об’єктом арешту як у виконавчому, так і кримінальному провадженні може бути нерухоме майно (квартира, будинок, земельна ділянка), транспортний засіб, грошові кошти на банківському рахунку, готівка, цінні папери, об’єкти права інтелектуальної власності, будь-яке інше рухоме майно. Особливості зняття арешту з майна залежать від того, в якому порядку його було накладено: в рамках виконавчого провадження або кримінальної справи, а також від властивостей самого об’єкту арешту.
(093) 783-06-73
(096) 283-90-84
Причини накладення арешту на майно у виконавчому провадженні
У виконавчому провадженні арешт майна застосовується для забезпечення реального виконання рішення і накладається постановою державного або приватного виконавця. Постанова виконавця про арешт майна направляється відповідним органам для виконання і підлягає негайному виконанню. Як правило, наслідком арешту є вилучення майна у боржника.
Арешт може бути накладений як на все майно боржника, так і на окреме майно, так званий «частковий арешт майна». В будь-якому випадку арешт накладається у розмірі суми стягнення, до якої належить основна сума боргу, витрати виконавчого провадження, виконавчий збір (у разі звернення стягувача до державного виконавця), винагорода виконавця (у разі звернення стягувача до приватного виконавця).
Підстави для зняття арешту з майна у виконавчому провадженні
1) Добровільне погашення боржником суми боргу.
Найпростішим способом зняття арешту з майна, є оплата боржником суми заборгованості, включаючи суму основного боргу, штрафів накладених у рамках виконавчого провадження (за наявності), витрат виконавчого провадження, виконавчого збору та винагороди виконавця (у разі перебування виконавчого документа на виконанні у приватного виконавця). Після надходження на рахунок виконавчої служби/приватного виконавця необхідної суми коштів, арешт практично знімається відразу.
2) Власником майна, на яке накладено арешт, є інша особа.
Трапляються випадки, коли арешт накладається на майно, яке на момент відкриття виконавчого провадження уже не належить боржнику. Якщо дійсний власник майна, на яке накладено арешт, вважає, що майно належить саме йому, а не боржнику, необхідно звернутися до суду з відповідною позовною заявою. За наявності підстав суд приймає рішення про визнання права власності на арештоване майно та зняття з цього майна арешту. Надалі арешт з майна знімається шляхом винесення виконавцем постанови про зняття арешту з майна.
3) Порушення порядку накладення арешту.
Поширеною практикою є накладення арешту на грошові кошти, на які згідно закону заборонено накладати арешт: заробітна плата, пенсія, державна грошова допомога, соціальні виплати, аліментні платежі тощо.У разі порушення порядку накладення арешту, слід звернутися до суду та оскаржити постанову про накладення арешту. За наявності підстав дії виконавця суд може визнати такими, що не відповідають закону, і як наслідок скасувати постанову про арешт майна.
4) Завершення виконавчого провадження.
На практиці досить розповсюдженою проблемою є продовження існування арешту майна після завершення виконавчого провадження. Тобто самого виконавчого провадження уже немає, і навіть трапляються випадки, коли справа перебуває в архіві, або взагалі знищена, однак накладений в рамках цього виконавчого провадження арешт продовжує існувати. Слід розуміти, що такий арешт втратив свою актуальність і не виконує функцію реального забезпечення виконання рішення. У зв’язку з цим, підстави для продовження існування арешту майна є відсутніми. Не зняття арешту робить неможливим реалізацію фундаментальних прав власника майна, гарантованих Конституцією та законами України, що свідчить про очевидну незаконність такого арешту. Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ст.ст. 316, 317, 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.Арешт, накладений у рамках виконавчого провадження, яке завершено, може бути знятий за рішенням суду. Для цього слід звернутися до суду з позовною заявою про зняття арешту з майна, долучивши докази завершення виконавчого провадження.
5) Визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
За рішенням суду виконавчий лист може бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Підставами визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню можуть бути: видача виконавчого листа помилково, відсутність обов`язку боржника у зв`язку з його припиненням, пропущення строку пред’явлення виконавчого листа до виконання тощо.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження знімається арешт, накладений на майно (кошти) боржника та скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо примусового виконання рішення.
Таким чином, звернувшись до суду з позовною заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню можливо досягнути кінцевого результату, – зняти арешт з майна. Не рідко, після визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, боржнику слід вкотре звертатися до суду з відповідною скаргою щодо на бездіяльність виконавця та зняття арешту з майна.
6) Інші підстави для зняття арешту.
Поряд з вищевказаними підставами для зняття арешту з майна також можуть бути інші підстави, що залежить від часу, способу накладення арешту та обставин конкретного виконавчого провадження.
(093) 783-06-73
(096) 283-90-84
Причини накладення арешту на майно у кримінальному провадженні
Арешт майна у кримінальному провадженні застосовується за ухвалою суду (слідчого судді) і полягає в забороні користуватися та/або розпоряджатися майном. Арешт у кримінальному провадженні може бути накладено на майно, якщо є достатні підстави вважати, що таке майно є доказом або знаряддям вчинення злочину, якщо майно отримано внаслідок вчинення злочину (майно отримане злочинним шляхом, неправомірна вигода), а також з метою забезпечення відшкодування шкоди потерпілому (при доведеності вини та розміру завданої шкоди) чи конфіскації майна у майбутньому.
Як бачимо, підстав для накладення арешту на майно у кримінальному провадженні більш, ніж достатньо. Елементарне відношення майна до кримінального правопорушення вже сміливо можна трактувати як підставу для накладення на нього арешту. Закон допускає арешт як майна підозрюваного, обвинуваченого, так і майна третіх осіб.
Найпоширенішою підставою накладення арешту на майно у кримінальному проваджені є належність майна до знарядь або доказів вчинення кримінального правопорушення.
Підстави для зняття арешту з майна у кримінальному провадженні
1) Необґрунтованість арешту майна.
Арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження застосовується у разі наявності відповідних підстав для цього, та відповідності цих підстав критеріям передбачених законом.
Для прикладу, якщо у конкретній справі не буде наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою злочину, або ж обмеження права власності виявиться неспіврозмірним вчиненому кримінальному правопорушенню, то арешт майна не можна вважати обґрунтованим. Також арешт майна не можна вважати обґрунтованим, якщо будуть відсутні ризики приховування, пошкодження, зникнення, втрати майна, чи майно не підпадатиме під визначення доказів або знарядь злочину.
Необґрунтований арешт може бути скасований шляхом звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна або шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду. Арешт з майна може бути скасовано повністю або частково.
2) Відсутність зв’язку між майном та вчиненим злочином.
Відсутність зв’язку між майном та кримінальним правопорушенням можна пояснити недбалим відношенням правоохоронних органів до збирання інформації та доказової бази, що призводить до помилок у майбутньому. Суд далеко не завжди детально перевіряє надану правоохоронними органами інформацію, і як наслідок кладе неточні відомості в основу прийнятих рішень щодо арешту майна.
Під впливом помилки арешт може бути накладений на майно, яке немає жодного відношення до кримінального провадження. Наприклад, накладення арешту на майно підозрюваного, яке на праві власності належить іншій особі. Часто трапляються збіги по прізвищу, імені, по-батькові осіб, що є основним критерієм для пошуку майна у реєстрах. Як наслідок, арешт накладається на нерухоме майно та транспортні засоби осіб, які не є учасниками кримінального провадження.
Інколи, особу помилково можуть вважати причетним до кримінального правопорушення, або ж помилково певні речі можуть вважати як докази, що теж тягне за собою накладення необґрунтованого арешту на майно. Відсутність зв’язку між власником майна та кримінальним правопорушенням, або між майном та кримінальним правопорушенням, переконливо свідчить про наявність підстав для зняття арешту з майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
3) Відсутність потреби у подальшому існуванні арешту.
Відсутність потреби у подальшому існуванні арешту може бути зумовлена зміною процесуального статусу власника майна, наприклад з підозрюваного на свідка, або ж завершення проведення щодо майна процесуальних дій. Наприклад, якщо автомобіль після ДТП було арештовано, і стосовно нього проведено всі призначені експертизи та отримані висновки експертів, відповідно в подальшому застосуванні арешту автомобіля із зберіганням його на спеціалізованому майданчику відпала потреба.
Зняття арешту з майна може бути обумовлено перекваліфікацією злочину, якщо нова кваліфікація злочину не виправдовує потребу продовження існування арешту майна.
Також арешт може бути знято у разі зникнення ризиків приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі майна. Якщо в арешті майна відпала потреба, слід звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Як зняти (скасувати) арешт майна?
Єдиного універсального способу зняття арешту не існує. Кожну ситуацію потрібно аналізувати індивідуально, враховуючи час, тривалість, правові підстави, спосіб та інші особливості накладення арешту. Лише після юридичного аналізу можна визначити перспективи зняття арешту та розробити вірний алгоритм дій.
Зняття арешту майна у кримінальному провадженні суттєво відрізняється від процедури зняття арешту у виконавчому провадженні. Для зняття арешту слід не лише володіти нормами чинного законодавства, а й розуміти та вміти застосовувати ці норми у поєднанні з актуальною судовою практикою.
Судова практика щодо зняття (скасування) арешту з майна
Наведемо деякі приклади актуальної судової практики щодо зняття арешту:
Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях (Постанова Верховного суду від 29 червня 2023 року у справі № 208/9810/21).
Повернення виконавчого документа стягувачу донедавна було безумовною підставою для зняття арешту в судовому порядку, однак Верховний суд змінив підхід до вирішення цього питання. Актуальна правова позиція: законодавством не передбачено обов’язку виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки таке повернення не свідчить про закінчення виконавчого провадження. Повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту з майна боржника, за винятком випадків, передбачених у частині третій статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Як бачимо, Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку КАС ВС щодо можливості зняття арешту з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачу (Постанова Верховного суду від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11).
У разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття слідчим кримінального провадження, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна (Постанова Об’єднаної палати Касаційного Кримінального Суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі № 554/2506/22).
Якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, то особа, яка вважає, що арешт порушує її право власності має право оскаржити такі дії, звернувшись до суду про скасування арешту виключноу порядку кримінального судочинства. Так повинна діяти будь-яка особа, навіть за умови, що вона не є учасникомкримінального провадження, оскільки саме такий порядок захисту є ефективним (Постанова Великої палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 202/1452/18).
Адвокат у справах про зняття арешту з майна
Адвокат у справах про зняття арешту забезпечить професійний аналіз ситуації щодо практичної можливості та наявності підстав для зняття (скасування) арешту з майна у виконавчому та кримінальному провадженні. Адвокатинашого Адвокатського Бюро допоможуть зібрати докази, підготувати позовну заяву, клопотання про скасування арешту, апеляційну скаргу та інші процесуальні документи, здійснять захист ваших інтересів у державних органах та судах всіх інстанцій. Зверніться до Адвокатського Бюро «ЮРЛАЙТ», та отримайте повний юридичний супровід справи щодо зняття арешту з майна, грошових коштів на рахунках у банку, нерухомого майна, транспортних засобів, . Якщо у Вас виникли питання, потрібна допомога адвоката для оцінки ситуації у питаннях зняття арешту, зателефонуйте до нас, або скористайтеся кнопкою зворотнього зв’язку. Будьте з нами і вирішуйте свої питання легко!
(093) 783-06-73
(096) 283-90-84
Підпишіться на наш інстаграм
Отримайте безкоштовну консультацію
